Гормональна активність щитоподібної залози залежно від клінічної форми туберкульозу легень

Гормональна активність щитоподібної залози залежно від клінічної форми <a href=туберкульозу легень ">

Напрямок наукових досліджень обумовлений високим рівнем захворюваності на туберкульоз (ТБ), зростанням частки хворих із наявністю хіміорезистентного збудника, що є причиною зниження лікування таких пацієнтів та погіршення епідеміологічної ситуації щодо захворюваності на туберкульоз легень в Україні в цілому. В умовах значного поширення ТБ, особливо лікарсько­стійких форм, успішне вирішення найбільш актуальних задач фтизіатрії можливе лише в тому випадку, якщо при їх розв’язанні береться до уваги той факт, що умови розвитку й вихід туберкульозного процесу визначається станом імунітету, тобто захисних реакцій організму, й вираженістю синдрому системної запальної відповіді та ступеня метаболічної та гормональної декомпенсації. Синдром ендогенної інтоксикації, що характеризує інфільтративні процеси в легенях, у тому числі й ТБ, супроводжується метаболічною імунодепресією та гормональними розладами, а саме тиреоїдною дисфункцією.

Мета дослідження — визначити рівень вільного тироксину, трийодтироніну та показник периферійної конверсії в хворих на вперше діагностований туберкульоз легень (ВДТБ) залежно від клінічної форми.

Матеріал і методи дослідження. У дослідження ввійшло 60 пацієнтів з ВДТБ легень, які були розподілені залежно від клінічної форми на групи. Група 1 — хворі на ВДТБ легень в інфільтративній формі (n = 21), група 2 — хворі на ВДТБ легень у дисемінованій формі (n = 39). У дослідження було включено 20 практично здорових осіб (ПЗО). Рівень вільного тироксину (вТ4) та трийодтироніну (вТ3) визначали в сироватці крові методом імуноферментного аналізу, периферійну конверсію — за відповідною формулою.

Результати дослідження та їх обговорення. Аналізуючи отримані дані, встановили, що рівень вТ4 у групі 1 був нижчим за показник ПЗО у 2,5 раза (р 0,05), у групі 2 — у 2,3 раза (р 0,05). Рівень вТ4 у групі 1 був нижчим за показник групи 2 на 10,43 % (р 0,05). Рівень вТ3 у групі 1 був вищим, ніж у ПЗО, на 23,07 % (р 0,05), а у групі 2 — на 16,92 % (р 0,05). Це можна пояснити прискоренням периферичного метаболізму тироксину, про що свідчить гіпотироксинемія в обох групах. Різниця між показниками групи 1 та групи 2 становила 5,26 % (р 0,05). Здатність до трансформації в біологічно більш активний вТ3 залежить від рівня вільних тиреоїдних гормонів (ВТГ) у плазмі крові. Периферійна конверсія ВТГ зростає одночасно зі збільшенням вмісту вТ3 та зниженням рівня вТ4. Так, значення вТ3/вТ4 було високим в обох групах. Відносно норми в групі 1 цей показник зростав на 210,74 % (р 0,05), у групі 2 — на 164,01 % (р 0,05). Значення вТ3/вТ4 було вищим у групі 1, ніж у групі 2, на 17,69 % (р 0,05).

Висновок. Отримані результати дослідження рівня тиреоїдних гормонів у хворих на вперше діагностований туберкульоз легень доводять наявність низького рівня вТ4, що компенсується за рахунок високого показника периферійної конверсії вільних тиреоїдних гормонів у вТ3 та є одним із проявів дезадаптаційного тиреоїдного синдрому. Наростання тиреоїдного дисбалансу на тлі прогресування синдрому системної запальної відповіді може свідчити про недостатню ефективність хіміотерапії в хворих із поширеними формами туберкульозу легень.


Источник: “http://www.mif-ua.com/archive/article/36970”

ТОП новости

Вход

Меню пользователя